Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.0 | 8 голосів )
На коліна впаду вранці,

Кілька слів прошепочу,

І схопившись бігоменько,

Знов кудись уже спішу.



Як завжди немає часу,

Різні труднощі земні,

А диявол цього й хоче

Щоб забули ми Христа.



Але треба все віддати,

Боже Ім'я прославляти,

Бо Господь усіх нас любить,

Він за нас життя віддав.



О мій друже! Ти покайся,

І до Господа прийди,

Він з гріхів тебе омиє -

Будеш чистий як роса!
[+]
Сподобалось
1

Коментарі 

 
0 #2 Leri 03.10.2010 22:09
згідна із Сонячником, трішечки би з римою попрацювати) і буде дуже навіть непогано :)
Цитувати
 
 
0 #1 Сонячник 05.08.2010 17:04
Мені дуже сподобалася сама ідея вірша: справді ми часто так захоплюємося суєтою, і наші молитви стають формальними і ми по-неволі забуваємо Бога.
Однак, у мене склалося таке враження, що вірш ще не дороблений - так і хочеться його доповнити!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити