Християнський сайт

Через великі утиски нам слід входити у Боже Царство – так колись навчали апостоли, зміцняючи учнів. Також апостол Павло наставляє: Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані. (Тим.3:12) І хоч через важкі випробування проходить життя християнина, знаймо, що "...вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її". (1Кор.10:1)

Такою є дорога християнина, таку дорогу пройшов Олександр Франчук, і його діти наслідують цей приклад...

Батьки Павла Франчука, Олександр та Лія, будучи віруючими з юних літ, присвятили своє життя Богу і, не зважаючи на погрози та переслідування комуністичного режиму, прищепили безумовну любов до Бога усім девятьом своїм дітям, зокрема другому синові Павлові.
За відданість Богу Павло Франчук зазнав суворих гонінь під час служби в армії, був вивезений у глибину тайги помирати від холоду та голоду. Господь врятував його життя від усякої небезпеки, але через укуси енцефалітних кліщів була уражена його нервова система. Внаслідок цього Павло був повністю паралізований і був приречений на смерть. Але Бог оздоровив його.

У редакцію часопису “Джерело” потрапив відкритий лист – крик душі християнки про виняткову ситуацію в одній з російських баптистських церков. Ми довго думали над тим, чи варто оприлюднювати його зміст. Адже в ньому відкрито говорять про непривабливі речі, які діються у християнській церкві. Чи не послужить він спотичкою для неутверджених душ?

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму! (Лук.15:8-9)