Над дібровами хмари,мов пташки..
Легкий вітер гойдає світи..
І,здається,не сніг,а ромашки,
Сипле вечір до нас з висоти.
Помережану зорями хустку,
Одягає володарка-ніч,
По тендітних,зимових пелюстках
Йду,здивована,долі навстріч.
Тільки місяць пливе до світання,
Сяє променем дивним зоря,
І сріблиться доріженька рання,
І остання свіча догоря...
Поділитися: