Вже літо пройшло, і минули жнива.
Тепер вся земля до весни спочива.
Та Біблія мовить пророчі слова:
На ниві Господній тривають жнива.
А ми все в турботах, ділах, марноті:
Маєток, достаток, проблеми пусті.
Не все, що бажала душа досягли;
Ще стільки всього ми б набути могли,
Та часу бракує... Стривайте, заждіть!
Здається знайома вже пісня звучить.
Неначе у притчі Ісуса Христа:
В господаря нива вродила густа.
Він клуні нові будувати зібравсь,
Та Бога прославити не здогадавсь.
Збирав на землі той господар скарби
І вирок суворий отримав собі.
Чи ми не забули, як він, Божий страх
І стали немудрі в Господніх очах?
Допóки ще будем блукать, як сліпці?
Згадаймо: життя наше в Божій руці,
Відчуймо, що Вічність чекає на нас,
Збираймо на небі – останній бо час!
Господь закликає: залишмо усе,
Вже літо минуло, хто ще не спасен?
Рушаймо у путь по вузеньких стежках.
Не будьмо легкими на Божих вагах!
Всі сили свої докладім до тогó,
Щоб люди почули ще Слово Його!
Молімося щиро за ближніх своїх,
І будьмо як світло в темряві для них.
Почнем працювати на ниві Отця,
Щоб в небі дістать в нагороду вінця.