Навіщо душу мою краєш?
Навіщо Ти мене тримаєш?
Прикликав близько так до Себе.
Навіщо це Тобі все треба?
Чому Ти погляд Свій ховаеш?
Спитаю – не відповідаєш.
До Себе міцно пригортаєш,
Мене голубиш, зігріваєш...
Так дивно, так незрозуміло!
Та Твоє серце шепотіло
До мене ніжними словами:
„Люблю тебе, люблю без тями!”