УРОК ДЛЯ МАТУСІ

Якось маленький хлопчик встав
Чудовому всміхнувся ранку
Й по хаті швидко почвалав
Шукать матусю- християнку.

Кімнати всі оббігти встиг
Знайшов, сиділа мама в кріслі
Від здивування син застиг
Побачив які в мами нігті.

"Ну що-сподобалось тобі?"
-Спитала мама у синочка?
"Закінчу фарбувать й тоді,
підем з тобою до садочка."

Синок якось зніяковів
Про все він мав свою уяву
Лукавить він ще не умів
І мамі враз зробив заяву.

Не знаю, гарно це чи ні
Та з ними маєш перевагу
Як скелелаз, по тій стіні
Ти лазить матимеш відвагу.

Я бачив як сусідній кіт
Коли за ним Рябко наш гнався
За мить здолав високий пліт
Бо дуже він Рябка злякався.

Матусенько моя повір
Такі як в тебе, в нього нігті
Тому так легко котик звір
По вертикалі може бігти.

З такими нігтями всяк час
На дерево ти зможеш влізти
Як злющий пес позаду нас
Когось із нас захоче з’істи.

Тут маму вкинуло у жар
Іі лице почервоніло
У серці ставсь немов пожар
Синочка слово зачепило.

Не стала враз вона чекать
За ножиці взялась швиденько
Свою помилку виправлять
І стали пальчики чистенькі…

Отак бува, в житті під час
Уста незрілої дитини
В «куточок» заганяють нас
Щоб повернуть нам лик людини.