В'їжджає цар в Єрусалим,
Не на коні, не на верблюді…
Ще не волають: «Розіпни!!!» —
Одежу розстеляють люди
Та гілля пальмові несуть,
І хоч не розуміють суть —
Взивають з трепетом: «Осанна!
Благословен грядущий Цар наш!...»
Та на Голгофу — Його путь…

Він знає, що скінчились дні!
Тут царювати Він не буде…
Він вознесеться від землі
Розп’ятим, щоб здійснилось чудо…

«Спаси Себе, якщо Ти — Син!» —
Гукає натовп знавісніло…
У темряві — Єрусалим,
А на хресті — розбите тіло…

Стікає по краплині кров…
Він дихати не може вільно…
Це Божа явлена Любов
За нас страждає добровільно!!!

Яка ж то біль! Яка ганьба…
Розп’ятий Він поміж злодіїв…
І кожен подих — боротьба!
«Прости — не відають, що діють!»

Кров Агнця кличе до людей!
Вона вже зібрана у Чашу…
Чи косяки своїх дверей
Ти кров’ю Господа помажеш?!!

01.04.2018р.