Ти так стомилась на земній дорозі… Немає слів… та й що тут говорить. Зневірилась ти навіть в своїм Бозі… Й стоїть питання: А навіщо жить?
Навіщо жить? Питаєш ти у Бога? Душа в тобі і плаче і кричить. Сказать тобі: така твоя дорога! ТО краще вже і геть не говорить.
Слова тобі вже зараз не потрібні. Ніхто не може душу розгадать. Та й люди стали всі тобі огидні, Ти просто хочеш десь себе сховать.
Ти хочеш жить. Та жить тобі так тяжко. Пішла вже радість, сум в твоїй душі. Знеможена й знесилена, й безстрашна, Ніхто не бачить того що в тобі.
Ніхто не бачить те, що в тебе рана Яка уже не гоїться роки. Не розуміє навіть рідна мама, Й нема підтримки доброї руки.
Ти геть одна. Та Бог з тобою поруч. Хоч ти не бачиш через сльози те. Та Він іде з тобою через море, Й через вогонь тебе Він Сам веде.
Він знає все. Він бачить твої рани, І коли сльози застеляють зір Тебе тримає сильними руками Щоб ти не впала на шляху вузькім.
Він любить так, як любить тільки батько… Той батько, який справді є герой. Як Той, Який не кидає дитятко, Як Той Хто любить більше ніж будь хто. Він поруч є. Й хоч ти Його не бачиш, Хоч ти не чуєш голосу Його, Та Він з тобою в цій долині плачу, Та Він з тобою, хоч горить вогонь.
«Не бійся дочко! Він тебе не спалить, І те що нині тяжко тобі йти, Це все дорога болю і неслави, Якою всі повинні тут пройти.
Не плач дитя, бо буде іще сонце, І той вогонь, що душу опалив Зігріє ще багато одиноких, Хоч і тобі він біль цю причинив.
Я в той вогонь увів тебе не просто, Для цього маю Свій чудовий план. Й коли пройдеш камінням дуже гострим Ти зрозумієш: Я з тобою там.
Куди б не йшла, куди б ти не ступила, З тобою завжди поруч буду Я. Моя рука тебе не залишила, Назавжди ти дитина є Моя.
Я це пройшов. І я це добре знаю. Я знаю як болить тобі душа. Моє дитя, Я так тебе кохаю, Ти найдорожча зіронька Моя.
Ти все пройдеш, ти все в житті здолаєш, І навіть те, чого не можеш ти… Тобі рука Моя допомагає, Не бійся дочко, а сміливо йди.
Я Той , хто йде з тобою завжди поруч, Я Той, Хто завжди підкріпить тебе. І те, що ти знесилена сьогодні, Запам’ятай, це також все пройде. Я ран твоїх рукою доторкнуся, І біль страшний затихне в одну мить. Для тебе Я послав у світ Ісуса, Він може твої рани заживить.
Хоч ти у край зневірилась й стомилась, Та потерпи, бо скоро вже кінець. Моя робота у тобі звершилась, Й тебе чекає золотий вінець.
Іди дитя. Й ні в чому не вагайся. Тобі я подарую справжнє щастя. Твоя душа відновиться. Це правда. З тобою Я. І так буде назавжди.» Амінь. 15.07.2020р.