Тут небо так близько, так близько воно, Що все обійняти б собою могло. Тут море безкрає і хвилі прозорі І проміні грають собі на просторі. Здається, так близько тут Божії вуха, Що кожну молитву Він чує і слуха! Так низько тут зорі – рукою б дістати... А серце радіє і хоче співати! Душа, відчуваючи Бога, тріпоче, Бо хоче молитись і плакати хоче!