В Дусі Святому

Коли каючись при́йдеш до Бога,
І наро́дишся вдруге, згори,
Ти отримаєш Духа Святого,
І належні від нього дари.

Це стається в ту мить, коли дійсно,
Ти дитиною Божою став,
Дав обіцянку жити сумлінно,
За спасителя визнав Христа.

І ти повністю винен змінитись,
Бо керований Духом Святим,
Ти не схочеш вже більше грішити,
А створі́нням зробитись нови́м.

Не таким, як в Ефе́сі Павло́ві,
"Християне" постали нові,
У яких він спитав, - чи Святого
дійсно Духа отримали ви?

Бо не змін, ні плодів у них явних,
Що від Духа, не бачив Павло,
Бо їх хрещення, як з’ясувалось,
Не в Христа, а в Івана було.*

І тому́ жити праведно спроба,
Була марна, невдала у них,
Бо на це нам без Духа Святого,
Всіх зусиль не хватає людських.

Якщо ж ти у Христа охрестився,
То повинен змінитись твій стан,
Бо відразу у те́бе вселився,
Дух Святий, що іде від Христа.

І вже Духа Святого ти праці,
Згодом маєш прине́сти плоди -
Це любов, милосердя і радість,
Віра, лагідність, добрість і мир.

Коли ж ти, цих плодів не приносиш,
І життя не змінилось ні як,
То даремно себе́ ти відносиш,
Грішний брате мій до християн.

Якщо в тебе́ з людей хтось спитає –
Сам ти вдома, чи з ки́мось живеш? -
Ти ж не кажеш йому́, - Я не знаю, -
Але відповідь певну даєш.

А якщо́ запитати конкретно, -
Дух Святий чи живе у тобі?
А ти скажеш - Не знаю напевно, -
То діла твої дуже сумні.

Бо хто працю Його́ відчуває,
Той без сумніву відповідь дасть, -
-Так, Дух Божій в мені пробуває,
І це бачите ви по плодах.

А наповнення Духом постійний,
І важкий є процес, бо мету,
Дух поставив, щоб став ти подібним,
Через нього Ісусу Христу.

* Дії 19,1-2