БУДЬ БЛИЗЬКО

Я до Тебе іду. Я до Тебе спішу.
І до Тебе схиляюсь в молитві.
Найщасливіша я у хвилину оту,
Коли можу отак говорити.

Тільки прошу, о Боже,Спасителю мій,
Будь зі мною завжди близько-близько,
Коли море шумить і реве буревій,
Коли небо похмуре, нечисте.

Найважливіше, Боже, в моєму житті,
Знаю, мати з Тобою розмову,
Відчувати, що поруч крокуєш в пітьмі,
Чути голос Твій в тиші ранковій.

І ніщо не лякає, а в серці – спокій,
Всі проблеми здаються мізерні.
Адже чує молитви Господь добрий мій,
Знає справи мої Він буденні.

Та нема часом сили, мотивів і слів,
А у серці якась порожнеча.
Ніби камінь важкий десь лежить на душі,
Неможливо зложить й кілька речень.

Відчуваю, щось сталось. В душі щось не так,
Голос Господа чути не можу.
Це немов серед бурі не світить маяк…
Я прошу, о приблизься, мій Боже.

Я не можу без Тебе. Безсила, слабка,
І в житті кожна прикрість лякає.
Справді, досить складним є все наше життя,
Йти по ньому нелегко, я знаю.

Я не хочу без Тебе. Бо хто я така?
Немов цвіт той, що скоро зів’яне.
Я не можу і миті прожить без Христа,
Він є Той, Хто завжди підкріпляє.

Знаю, винна сама. Знаю, вперта часом,
Роблю те, що задумала й хочу.
Але потім спиняюсь. Оглянусь кругом –
І до неба спрямовую очі.

А Ти ждеш на Своє неслухняне дитя,
Що помилок вже стільки зробило…
О, яка то велика Твоя доброта,
О,яка Твоя милість безмірна.

Я не хочу присутність втрачати Твою,
Бо тоді найнещасніша буду.
Біля мене будь завжди, я дуже прошу,
Біля мене будь близько, будь всюди.

Будь тоді, коли радістю серце горить,
Коли серце співати бажає.
Будь зі мною в приємну і бажану мить,
Коли сонце так ясно палає.

Будь зі мною тоді, коли хмари густі
На моєму шляху затягнуться.
О мій Боже, прошу, Ти потрібен мені,
Ти потрібен мені, о Ісусе!

Ти потрібний мені,як землі в спеку дощ,
Я без Тебе засохну, зів’яну…
Ти потрібний мені. Тільки Ти, а не хтось,
Тільки в Тобі життя справжнє маю.

Будь Ти близько, Господь. Будь Ти поруч завжди
І прости за всю впертість, непослух.
Я ітиму вперед. Лиш мене Ти веди,
Бо без Тебе є жити непросто.

Ні, не хочу, Господь, порожнечі в душі,
Я палати бажаю, не тліти.
Тому доля моя у руці є Твоїй,
Хочу жити для Тебе й горіти.


© Діана Парипа
20.07.2008