О Дух Святий, Ти дихаєш де хочеш,
Не знаю звідки Ти приходиш і куди ідеш,
Збудив мене сьогодні серед ночі,
Наповнив всі думки мої і діалог ведеш.

Тебе запитую- мені відповідаєш,
Коли пустим стаю- наповнюєш мене,
Коли в тривозі- біля мене Ти сідаєш,
І серце підбадьоруєш сумне.

Немов мала дитина серед ночі,
Мій дух збудивсь- поживи мені дай,
І вже не можу я закрити свої очі,
Ти є мій хліб, мене не залишай.

Я Вічну Книгу у руках тримаю,
Це є моя Пожива і Вода Жива,
Відкрив її я знову і читаю,
Торкаються до глибини Твої Слова.

На морі буря, сильна не вщухає,
І грізний вітер виє і гуде,
Мій човен в тому морі потопає,
Аж ось Ісус- Він по воді іде!

Коли Тебе я бачу- човен свій лишаю,
До Тебе по воді я руки простягну,
Але немов Петро у серці сумнів маю,
І вже кричу: -”Ісус, спаси тону!”

І вмить мене хапаєш Батьку сильний,
В цю ніч Тобі я в очі подививсь,
Я чув Твій докір тихий і спокійний,
-”Для чого ти мій сину усумнивсь?”


28 Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
32 Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

Мтв. 14:28-32