???
Якщо захочеш зараз щось зробити,
Стомившись від Господнього мовчання,
То спробуй, друже, в час той пригадати
Події ,що записані в Писа́нні.

Давай почнемо ми із Авраама,
А правильніше буде навіть з Сари,
Стомившись, від Господнього мовчання
Зробила крок, який її позбавив

Споко́ю, миру, радості і щастя.
Й не лиш її, а також Авраама;
Бо в час коли несла Агар нещастя,
Він з Ізмаїлом їх у путь відправив.

Що сталось потім - всі це добре знають,
І хто потомки нині Ізмаїла...
А все тому, що Сара власноручно
Змінити щось в житті своїм хотіла.

Візьмемо далі мужа Аарона.
Він із Мойсеєм вів народ Ізраїль,
Він бачив, як Бог знищив фараона,
Та все ж тільця із золота поставив.

Чому все так ?Тому, що він злякався.
Народ повстав: "Немає вже Мойсея".
Ніхто із них його не дочекався,
Закривши цим благословінню двері.

Як наслідок - Мойсей розбив скрижалі
І знову 40 днів був на Сінаї...
Зневірившись у Господа мовчанні
Вони хотіли щось змінити са́мі.

Ще цар Саул...перед народом військо,
А Самуїла досі ще немає...
Мовчить Господь. Здавалося б, ще трішки,
І ворог нападе, їх подолає...

В свій час Бог дав йому чітку вказівку:
Чекати там пророка Самуїла,
Принести жертву і рука Господня
Дала б для перемоги Свою силу.

Та він зробив не так... Він не послухав...
Злякався він, що ворогів багато...
Господь мовчить! і це найгірша мука...
Господь мовчить! Й Саул йде помилятись...

Не витримав він тиску і зламався...
Й як наслідок - Господь його відкинув.
Не Самуїла він не дочекався,
Він Бога У хвилини ті покинув.

Всіх цих людей ми можем зрозуміти:
У всіх них був у серці страх великий.
Бо час ішов , Бог не спішив робити...
Бо час ішов... А ТРЕБА ЩОСЬ РОБИТИ.

А дні ідуть, хвилини пролітають...
Господь мовчить й висить в повітрі все...
Думки у розум ворог посилає,
Картини різні в розум нам несе.

І ми уже готові са́мі бігти,
І справи всі у руки свої брати.
Та Бог бажає всіх нас зупинити,
Щоб істину просту нам нагадати -

Що Він усе на світі контролює,
Й на все у Нього є свій певний час,
Якщо й мовчить то всеодно Він чує,
До дива Він готує усіх нас.

Як батько, Він готує дітям їсти
А діти плачуть: "Тату, я не бачу!"
А їм потрібно просто тихо сісти,
Й довіритись, поки готує тато.

Готує Він. А ти цього не бачиш,
І називаєш це його мовчанням,
Кричиш, боїшся, сильно й гірко плачеш,
Й здається все для тебе покаранням.

Та ти довірся. І чекай в смирінні,
І помилок не скоюй відчайдушно...
Чекай Його , чекай Його в терпінні,
Йому віддавши своє серце й душу.

Й Якщо захочеш ЗАРАЗ щось зробити,
СТОМИВШИСЬ ВІД ГОСПОДНЬОГО МОВЧАННЯ,
То спробуй, друже, знову пригадати
Події ці, записані в писанні!

І пам'ятай, що Господа мовчання
Насправді дива є приготуванням.
Амінь.
18.05.2026р.
Артемук Мирослава