На "христоцентричні сть" у віршах не претендую. Зрештою, біблійну книгу Еклезіаста також не назвеш христоцентрично ю, а швидше філософською.
Бог дав людині здатність до роздумування і до філософування, тому називати таку поезію нехристиянською немає підстав. Поети, деколи ближче відчувають Творця, аніж ті, хто безперестанку говорить про Христа. Людина створена на образ Божий, однією з рис цього образу є творчість.

У Бібілї, де розповідається про творення, сказано:"І Бог назвав світло "День", а темряву назвав "Ніч". І був вечір, і був ранок, - день перший" (Буття 1:5).
А коли Ісус з'явився своїм трьом учням у славі? - вночі, (бо їх зморив сон). Вночі Ісус часто молився. Ніч як символ має різні значення і не можна тлумачити її однозначно. Так само як змій - уособлення Сатани. але водночас для християн є порада "будьте мудрі як змії".

"І була темінь первісна..." - ці слова з книги Буття відомі. Тут ніч символізує зародок усього, початок, а зовсім не зло. У світовій культурі ніч також символізує землю: зерно потрапляє у темряву, там набирається сили і тоді зростає. Але як саме це відбувається - нікому не відомо - тому цю силу, яка спонукає зерно рости можна назвати потаємною. Бог створив і світло, і темряву тож вони однаково потрібні як світові, так і людині. В кожному з нас є темрява (те у нас, чого ми не знаємо), і світло (те, що для нас явне). У вірші йдеться про цілісність, про бажання відчути любов природи, створеної Богом, і про намір полюбити себе у цілісності. Цей вірш має багато символів, тому може мати різні тлумачення. Символ ніколи не буває однозначним, він амбівалентний (містить протилежні значення). Наприклад у Біблії лев символізує Ісуса "лев з Юдиного племені" і Сатану "ходить як рикаючий лев".

Господь близький до тих, хто зламаний серцем. Така ситуація буває в кожного. А що налякало у вірші і що видалось таким жахливим?